Затримка розвитку мовлення у дітей: коли варто звернути увагу?

 

Затримка розвитку мовлення у дітей: коли варто звернути увагу?

Розвиток мови — це одна з найважливіших навичок раннього дитинства. Від здатності спілкуватися залежить, як дитина навчатиметься, як будуватиме стосунки з однолітками та як зможе висловлювати свої емоції й потреби.

Іноді батьки помічають, що їхня дитина починає говорити пізніше за інших. Таких малюків часто називають «пізніми заговорювачами» (late talkers). У частини дітей мовлення швидко «наздоганяє» норму, але в інших затримка зберігається й може впливати на подальший розвиток.

Як зрозуміти, що мова йде про затримку?

У медицині немає єдиного стандарту, коли розвиток мови вважають затримкою. Але лікарі орієнтуються на так звані «червоні прапорці» — вік, до якого більшість дітей вже опановують певні мовні навички. Наприклад:

• У 12 місяців дитина зазвичай каже «мама», «тато» усвідомлено.

• У 18 місяців має бути хоча б 6-10 слів.

• У 2 роки — двослівні фрази типу «дай м’ячик».

Якщо дитина відстає за цими орієнтирами — це сигнал для консультації з фахівцем.

Що може бути причиною затримки мовлення?

Причини бувають дуже різні:

• Спадковість — якщо в родині були випадки затримки мови.

• Пологи раніше терміну або низька вага при народженні.

• Порушення слуху.

• Недостатнє мовне середовище — коли з дитиною мало розмовляють або надмірно використовують гаджети.

• Іноді затримка мови — це перший прояв більш глобальних порушень, наприклад, аутизму.

Чому важливо не зволікати?

Дослідження показують, що приблизно 60% пізніх заговорювачів самостійно «наздоганяють» ровесників до 3 років. Але в інших дітей затримка мови може стати причиною труднощів у навчанні та соціалізації в майбутньому.

Раннє втручання — це ключ до успіху. Навіть якщо дитина поки не потребує спеціальної терапії, батькам можуть дати рекомендації, як стимулювати розвиток мови вдома.

Як допомогти дитині розвивати мовлення?

Ось кілька простих, але дієвих порад:

• Читайте дитині щодня й обговорюйте картинки та історії.

• Коментуйте свої дії під час гри або домашніх справ.

• Ставте питання і слухайте відповіді дитини, навіть якщо це лише жести чи звуки.

• Обмежте час з екранами — телевізор і гаджети не сприяють розвитку мови.

• Супроводжуйте слова жестами, щоб малюкові легше було зрозуміти значення.

Коли звертатися до лікаря?

Якщо у вас є найменші сумніви, краще не чекати, а звернутися до педіатра чи дитячого невролога. Фахівець оцінить загальний розвиток дитини, перевірить слух і за потреби направить до логопеда чи спеціальних служб раннього втручання.

Пам’ятайте: краще перевірити і заспокоїтися, ніж втратити час, коли можна було б ефективно допомогти дитині.