Аутизм: що варто знати батькам

 

Аутизм: що варто знати батькам



Аутизм, або розлад аутистичного спектра (РАС), — це біологічно зумовлений нейророзвитковий стан, що проявляється постійними труднощами в соціальній комунікації та взаємодії, а також обмеженими й повторюваними моделями поведінки, інтересів і діяльності.

🔹 Мова про аутизм

Багато дорослих з аутизмом вважають його частиною своєї ідентичності. Вони надають перевагу формулюванням «аутична людина» замість «людина з аутизмом», і терміну «аутизм» замість «розлад аутистичного спектра». Ми поважаємо ці погляди. Однак у медичних документах використовується термінологія РАС та мова, що ставить на перше місце особу, згідно з міжнародними стандартами.

Яку роль відіграє педіатр чи сімейний лікар?

👩‍⚕️ Саме лікар першої лінії може:

  • Виявити дітей із ризиком розвитку РАС.

  • Ініціювати обстеження для встановлення діагнозу.

  • Направити до вузьких спеціалістів та програм раннього втручання.

  • Запропонувати батькам прості дії, які можна впровадити вдома, поки дитина очікує на спеціалізовану допомогу.

Що включає в себе повне обстеження дитини з підозрою на РАС?

🔍 1. Медичний анамнез:

  • Симптоми, які спостерігались з раннього дитинства.

  • Інформація від батьків, вихователів, вчителів.

  • Психосоціальний анамнез.

  • Історія розвитку, харчування, поведінки.

👨‍⚕️ 2. Огляд:

  • Оцінка фізичних показників (вага, окружність голови).

  • Ознаки супутніх станів — неврологічних, генетичних тощо.

🧩 3. Діагностичні інструменти:

  • Використовуються лише у поєднанні з клінічними даними.

  • Можуть застосовуватись лікарем первинної ланки або спеціалістом, який має відповідну підготовку.

🧠 4. Оцінка супутніх станів:

  • Можливі супутні мовні, інтелектуальні чи емоційні порушення.

  • Іноді потрібні генетичні чи інші тести (наприклад, на рівень свинцю, МРТ).

Діагноз:

РАС встановлюється клінічно на основі міжнародних критеріїв (DSM-5-TR або МКХ-11). Діти з РАС мають труднощі у соціальній взаємодії та спілкуванні, обмежені інтереси, повторювану поведінку та іноді — особливу чутливість до сенсорних подразників.

Важливо пам’ятати: у дівчат аутизм часто діагностується пізніше через менш виражену симптоматику.

Що далі?

Після встановлення діагнозу рекомендовано повторний візит через 1–6 місяців. Регулярний нагляд — кожні 6–12 місяців. Якщо дитина отримує медикаментозне лікування або має інші труднощі (сон, тривожність, поведінка) — частіше. Також варто уважно спостерігати за братами і сестрами дитини з РАС.

Раннє виявлення і комплексна підтримка дитини з аутизмом значно покращують її розвиток, адаптацію та якість життя. Якщо у вас є питання чи тривоги щодо розвитку вашої дитини — не зволікайте, зверніться до фахівця.

Коментарі