Що таке дитячий церебральний параліч (ДЦП) і як його розпізнати?

 Що таке дитячий церебральний параліч (ДЦП) і як його розпізнати?

Дитячий церебральний параліч — це порушення розвитку рухової функції, яке виникає внаслідок ушкодження головного мозку дитини на ранніх етапах — ще під час вагітності, пологів або в перші місяці життя. Це не прогресуюче (не погіршується з часом) захворювання, однак прояви можуть змінюватися, коли дитина росте.

Основні прояви ДЦП:

🔹 надмірна напруга м'язів або, навпаки, їхня слабкість;
🔹 затримка у розвитку рухових навичок (дитина пізно тримає голівку, не перевертається, не сидить, не ходить);
🔹 порушення координації, рівноваги, ходи;
🔹 нетипові рухи (ригідність, тремтіння, мимовільні рухи);
🔹 проблеми з мовленням, ковтанням, зором або слухом;
🔹 іноді — епілептичні напади, порушення поведінки, затримка інтелектуального розвитку.

Ранні ознаки, на які варто звернути увагу:

👶 дитина занадто "в'яла" або "напружена" в тілі;
👶 асиметричні рухи руками або ногами (наприклад, одна рука неактивна);
👶 не реагує на звуки чи обличчя, не посміхається до 2–3 місяців;
👶 зберігаються рефлекси, які мали би зникнути (наприклад, тонічний шийний рефлекс після 6 місяців);
👶 труднощі з годуванням (важко смоктати, часто захлинається).

Класифікація ДЦП:

👉 Спастичний тип — найпоширеніший, із підвищеним м'язовим тонусом. Рухи ускладнені, часто обмежені.
👉 Дистонічний/дискінетичний тип — мимовільні або повільні, скручені рухи. Часто уражається м'язи обличчя й тулуба.
👉 Атаксичний тип — проблеми з координацією та рівновагою. Дитина може "хитатись" при ходьбі.
👉 Змішані форми — поєднання різних порушень рухів.

Як діагностується ДЦП?

✅ Оцінка розвитку дитини педіатром або неврологом;
✅ Нейровізуалізація (МРТ головного мозку);
✅ Додаткові обстеження — УЗД, електроенцефалографія (ЕЕГ), генетичні тести (за показами).

Що робити, якщо підозрюєте ДЦП у дитини?

🔹 Зверніться до дитячого невролога якнайшвидше. Чим раніше розпочато реабілітацію — тим більші шанси на покращення.
🔹 ДЦП — це не вирок! Багато дітей з ДЦП можуть навчитися сидіти, ходити, спілкуватися — за умови правильної підтримки.
🔹 Лікування має бути командним: невролог, педіатр, реабілітолог, логопед, психолог, за потреби — ортопед чи хірург.

Що включає в себе лікування та підтримка:

🔸 ЛФК, масаж, фізіотерапія, водні процедури;
🔸 Ерготерапія (розвиток побутових навичок);
🔸 Заняття з логопедом і психологом;
🔸 Медикаментозна терапія при спастичності чи епілепсії;
🔸 За потреби — ортопедичне взуття, індивідуальні шини, ходунки, візки;
🔸 Соціальна та психологічна підтримка для родини.

Найважливіше — не ігнорувати перші ознаки та не зволікати з початком занять. Рання допомога значно покращує якість життя дитини.

💙 З турботою, ваш дитячий невролог.